-
1 останні на даний момент дані
most recent data; latest informationУкраїнсько-англійський словник > останні на даний момент дані
-
2 даний
given; ( наявний) presentу даний момент — at present, now, actually
-
3 момент
momentч. -
4 існуючий
( на даний час) actual, c, existent, existing, going, living, ongoing, pre-existing, ( на даний момент) ruling -
5 лапласівський детермінізм
ЛАПЛАСІВСЬКИЙ (механічний) ДЕТЕРМІНІЗМ - принцип детермінізму, який абсолютизує форму причинності класичної механіки, стверджуючи, що значення координат та імпульсів усіх часток у Всесвіті як замкненій механічній системі у даний момент часу (тобто вихідні форми існування Всесвіту) однозначно визначають його стан у будь-який момент минулого або майбутнього. Походження цього принципу пов'язане із теорією ймовірностей франц. математика і астронома Лапласса (1749 - 1827), однією з провідних ідей якої є те, що усі випадковості у світі вкорінені у необхідності. Розглядаючи Всесвіт як своєрідний велетенський годинниковий механізм, Л. д. повністю виключає об'єктивне існування випадкових подій (флуктуацій); це суперечить даним науки та практики про наявність якісно інших (немеханічних, нелінійних) форм та типів детермінації у природі та суспільному житті.О. КравченкоФілософський енциклопедичний словник > лапласівський детермінізм
-
6 в
wu, od, pod, w, naв міру того, як — w miarę tego, jak
в понеділок / щопонеділка —... poniedziałek / poniedziałki;... lecie / dzień / południe
-
7 поняття
ПОНЯТТЯ - 1) Спосіб розуміння та абстрактного уявлення результатів пізнання певної предметної галузі через усвідомлення істотних характеристик її об'єктів. 2) Форма мислення, що характеризується відображенням закономірних відношень та властивостей об'єктів у вигляді думки про їхні загальні та специфічні ознаки. Утворення П. - складний процес, у якому застосовують такі засоби пізнання, як порівняння, аналіз і синтез, абстрагування, ідеалізація, узагальнення, умовиводи. В мові П. виражається словом (звичайно іменником у називному відмінку) або словосполученням. Ознаки, які включаються в П., становлять його зміст. Предмети, що їм притаманні ознаки, відображені в змісті П., утворюють його обсяг. До обсягу П. входять не тільки реальні, в даний момент існуючі предмети, а й усі ті, які будь-коли мали ознаки, що входять до змісту П. Така "сталість" П., незалежність його від окремих змін у матеріальному світі є одним із гносеологічних коренів об'єктивного ідеалізму. П. суперечливі за своєю природою. Оскільки П. абстрактні, створюється видимість відходу мислення в П. від дійсності. Насправді П., відображаючи сутність, поглиблюють знання людини про навколишню дійсність. П. є засобом пізнання істини. Зміст П. змінюється в процесі розвитку наук (напр., зміна змісту поняття "атом" від Античності до нашого часу). Математична логіка розглядає П. як функцію, що встановлює відповідність між предметами певної галузі та істиною або хибою. З погляду діалектичної логіки, П. є формою абстрактного поєднання одиничного, особливого, загального в пізнанні, яке конкретизується через суб'єкт, предикат та зв'язок їх у судженні та умовиводі. Фігури такої конкретизації акумулюють досвід багаторазового повторення найзагальніших відношень дійсності у свідомості людини. -
8 іманентна філософія
ІМАНЕНТНА ФІЛОСОФІЯ (лат. immanens (immanentis) - притаманний, властивий, той, що міститься у самому собі) - суб'єктивно-ідеалістичний напрям філософії, який стверджує, що буття іманентне свідомості, тобто виявляється її внутрішнім змістом. Звідси випливає заперечення існування незалежної від свідомості дійсності. Іманентна школа у філософії виникла у 70-ті рр. XIX ст. Засновником вважається Шуппе (1836 - 1913), основні ідеї якого викладені в роботі "Теоретико-пізнавальна логіка" (1878). Подальший розвиток І.ф. пов'язаний з іменами Ремке ("Світ як сприйняття і поняття", 1880), Шуберт-Зольдерна ("Основи теорії пізнання", 1884), Кауфмана ("Іманентна філософія", 1893), Леклера, Лоського, Яковенка та ін. Од 1895 по 1900 р. видавався "Журнал іманентної філософії". Відправною точкою І.ф. є твердження про необхідність оттожнення теорії пізнання, логіки та онтології. З точки зору І.ф., суб'єкт та об'єкт тісно між собою пов'язані - об'єкти не існують поза свідомістю, предметний світ даний не об'єктивно, а конструюється свідомістю. Оскільки усе пізнаване іманентне свідомості, то зміст останньої перетворюється на єдину реальність. Таким чином, І.ф. ототожнює істину з "необхідним мисленням" - родовим мисленням, підпорядкованим законам формальної логіки. Істинним та об'єктивним вважається те, що входить до "свідомості взагалі" як її зміст. Той факт, що момент "всезагальної свідомості" притаманний свідомості кожної людини, робить її причетною до знання (хоч на рівні індивідуальної свідомості існують лише "гадки"). Ідея "всезагальної свідомості" породжує певні труднощі, подолання яких представники І.ф. здійснюють, інтерпретуючи цю свідомость як "божественне". У межах І.ф. було сформульовано низку ідей, які згодом були частково запозичені та розвинуті далі емпіріокритицизмом, прагматизмом, феноменологією.
См. также в других словарях:
тепер — присл. 1) У даний час, у момент висловлювання; зараз. || у сполуч. з підсил. част. саме, аж і т. ін. Якраз у цей час, у даний момент. || Від моменту, коли відбулась якась дія, подія тощо; від цього часу, від цієї пори. || Поки що. || Уживається… … Український тлумачний словник
біржовий — а/, е/. Прикм. до біржа 1). Біржовий крах. Біржовий бум. || Який здійснюється на біржі. •• Біржова/ інтерве/нція втручання держави, банків та великих підприємців в операції на фондових біржах з метою штучного впливу на курси цінних паперів.… … Український тлумачний словник
оце — част. 1) вказ. Указує на кого , що небудь (іноді супроводжується вказівним жестом). || Указує на предмет, що його кому небудь дають, пропонують. || Указує на факт, подію і т. ін., що безпосередньо передували розмові. 2) підсил. Уживається для… … Український тлумачний словник
при — прийм., з місц. в. Сполучення з прийм. при виражають: Просторові відношення: 1) Уживається з позначенням предмета, місця, простору: а) біля, поблизу якого щось відбувається; б) біля, поблизу якого щось розташовується, міститься; в) в якому, де… … Український тлумачний словник
річ — I ре/чі, ж. (мн. ре/чі, е/й). 1) Предмет, перев. хатнього вжитку, трудової діяльності і т. ін. || Будь який предмет взагалі. || мн. Одяг, білизна, предмети особистого користування і спеціального призначення. Зимові речі. || мн. Предмети… … Український тлумачний словник
стан — I у, ч. 1) Тулуб, корпус людини; торс. || Те саме, що талія I. || перен. Про стовбур дерева. •• Висо/кий ста/ном високий на зріст. Рі/вний ста/ном стрункий, не сутулий. Тонки/й ста/ном не товстий, з тонкою талією. 2) заст. Те саме, що … Український тлумачний словник
фаза — и, ж. 1) Період, стадія в розвиткові якого небудь явища, процесу тощо. || біол. Певний етап в індивідуальному розвиткові якогось організму. Фаза гусениці. 2) спец. Положення, певний момент у зміні форми або стану чогось. || Величина, що… … Український тлумачний словник
абонент — а, ч. 1) Той, хто користується абонементом. || Юридична чи фізична особа, яка має право на користування чимось. 2) Адресат поштового відділеня зв язку або автоматичної телефонної станції (АТС); власник телефонного номера проводового або… … Український тлумачний словник
абсолютний — а, е. 1) Безвідносний, узятий поза зв язком, без порівняння з чим небудь; безумовний. 2) Цілковито чистий, без домішок. •• Абсолю/тний спирт етиловий спирт, який практично не містить води. 3) Цілковитий, повний; необмежений; досконалий,… … Український тлумачний словник
багатолюдний — а, е. 1) Який складається з великої кількості людей. Багатолюдна демонстрація. 2) Такий, у якому живе багато людей. Багатолюдне місто. || На якому в даний момент перебуває багато людей … Український тлумачний словник
вільний — а, е. 1) Ніким не гноблений, не поневолюваний; незалежний, самостійний. •• Ві/льне мі/сто за середньовіччя – місто, що звільнилося від влади феодала й користувалося правами самостійної держави. Ві/льні лю/ди в царській Росії – особливий стан… … Український тлумачний словник
